Де б не був, ти маєш знати,
що найкраще там, де мати,
Де побачив світ, де сонце
вперше глянуло в віконце.
Рідні роси там й світанок,
рідна хата, рідний ганок !
В полі дзвінко колос б'ється,
в небі жайвір гордо в'ється.
Айдар стелить свої води,
оминає перешкоди...
А лелеки ! Що за диво !
Горді птахи і красиві.
Вони - втілення життя,
прагнень, мрій і майбуття.
Люди ж як одна родина:
в горі й радості - єдина.
Де ж знайти цей край чудовий,
край веселий, барвінковий ?
Я скажу вам чітко й дзвінко:
це вона - моя Шульгинка ! |
|
Село Шульгинка є найстарішим населенним пунктом Старобільського району і у 2007 році відзначало 400-ліття з дня заснування. За енциклопедичним словником Брокгауза та Ефрона у 1890 — 1907 роках населення Шульгинки складалось з 5000 осіб. На той час Шульгинка мала статус слободи, мала 2 церкви (св. Миколая та Святої Трійці) та була місцем проведення ярмарку. Деякі джерела датують заснування Шульгинки 1719 роком. Однак відомо, що в 1719 році слободу було створено на місці козачого містечка, зруйнованого російськими військами під час придушення козацько-селянського повстання під проводом Кіндрата Булавіна. Власне тут козаками Булавіна було розгромлено 1707 року каральний загін князя Долгорукого. В ті часи поселення мало назву Шульгин-городок...
|
